STRATEGIES & TECHNOLOGIES
 
 
 


Rambler's Top100
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов

СТРАТЕГИИ И ТЕХНОЛОГИИ

 

Пользовательскогопоиска

Перевірки фінансово-господарської діяльності органами ДКРС
(у запитаннях і відповідях)

Галина Холоденко , юрист
Олексій Сліпачук, консультант з безпеки бізнесу

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування. Про те як правильно мають проводитись ці процедури відповідає автор

Яка різниця між державним фінансовим аудитом та інспектуванням?

Порядок проведення державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю (не фіскальна форма) і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Основне його завдання — налагодження ефективної співпраці працівників ДКРС з посадовими особами підприємств, установ та організацій, спрямованої на надання рекомендацій та пропозицій щодо дотримання вимог законів та підзаконних актів, оцінку факторів ризику при проведенні господарських операцій, мінімізацію цих ризиків.

Інспектування
здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих сторін фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, з метою виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Отже, як бачимо є певна різниця між цими двома контрольними заходами.

Згідно яких нормативно-правових актів проводяться ці два заходи?

Проведення державного фінансового аудиту регламентовано Порядками:

  • проведення органами ДКРС аудиту ефективності виконання бюджетних програм, затверджений постановою КМУ від 10.08.2004 р. № 1017;
  • проведення органами ДКРС аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ, затверджений постановою КМУ від 31.12.2004 р. № 1777;
  • проведення органами ДКРС державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання, затверджений постановою КМУ від 25.03.2006 р. № 361.

Постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550 затверджено Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою (далі — Порядок № 550), яким визначено процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах та у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі — підконтрольні установи), а на підставі рішення суду — в інших суб’єктів господарювання.

Крім того, в своїй діяльності органи ДКРС використовують:

  •  Порядок опечатування органами державної контрольно-ревізійної служби кас, касових приміщень, складів та архівів, затверджений постановою КМУ від 26.07.2006 р. № 1028 (далі — Порядок № 1028);
  •  Порядок проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби в органах державної влади і місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях, що провадять діяльність, пов’язану з державною таємницею, затверджений наказом ГоловКРУ від 10.10.2006 р. № 337;
     Порядок взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затверджений спільним наказом ГоловКРУ, МВС України, СБУ, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 р. № 346/1025/685/53.

Окрім того, з 2006 року органи ДКРС керуються Порядком проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади суб’єктів господарювання державного сектору економіки (постанова КМУ від 30.06.2006 р. № 886).
Також, працівники органів ДКРС беруть активну участь у складі комісій, яким доручено дослідження окремих аспектів діяльності суб’єктів господарювання. В 2006 році, яскравим прикладом такої роботи було визначення сільськогосподарських підприємств, які матитуть право на отримання дотації з державного бюджету відповідно до Порядку використання у 2006 році коштів державного бюджету, що виділяються на фінансову підтримку виробництва продукції рослинництва шляхом дотування (постанова КМУ від 02.03.2006 р. № 239).

 

Відповідно до Порядку:

Акт ревізії — документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід’ємною частиною акта.
Винні особи — посадові та матеріально відповідальні особи, з вини яких порушено законодавство під час проведення фінансово-господарських операцій;
Зустрічна звірка — метод документального підтвердження у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи;
Об’єкт контролю — підконтрольна установа, інший суб’єкт господарювання, включаючи його структурні та відокремлені підрозділи (не юридичні особи), щодо якого орган служби має повноваження та підстави для проведення ревізії відповідно до законодавства;
Орган державної контрольно-ревізійної служби (далі — ДКРС) — ГоловКРУ, контрольно-ревізійні управління в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі, контрольно-ревізійні відділи, групи в районах, містах і районах у містах;
Планова виїзна ревізія — ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані контрольно-ревізійної роботи органу служби і проводиться за місцезнаходженням такої підконтрольної установи чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться ревізія, не частіше ніж один раз на календарний рік;
Позапланова виїзна ревізія — ревізія, яка не передбачена в планах контрольно-ревізійної роботи органу служби і проводиться за наявності обставин, визначених Законом про ДКРС;
Посадові особи служби — працівник або група у складі двох і більше працівників служби, що в межах компетенції служби проводять ревізію об’єкта контролю;
Правоохоронні органи — органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки.

Отже на підставі цих нормативно-правових актів ревізори проводять перевірки?

Організація і проведення ревізій органами ДКРС здійснюється відповідно до Закону про ДКРС та Порядку № 550. Так, планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, а позапланові виїзні ревізії — за наявності підстав, визначених статтею 11 Закону про ДКРС. Слід зазначити, що Кабмін своїм розпорядженням щороку затверджує Основні напрями контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби на певний рік, з якими до речі можна ознайомитися на сайті ДКРС. В розпорядженні вказується найменування контрольного заходу та період контролю, наприклад, «Ревізія фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укрнафта», 2005–2006 роки та завершений звітний період 2007 року».

Чи має бути у перевіряючих програма ревізії?

Так. Посадові особи ДКРС проводять ревізії згідно програми, яка складається у двох примірниках. В програмі ревізії визначаються назва об’єкта контролю, тема, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції служби. Програму затверджує керівник ДКРС чи його заступник. При прибутті в організацію другий примірник вручається її керівнику під розписку на першому примірнику програми. Іноді для повноти дослідження питань ревізори можуть вносити за письмовим погодженням зі своїм керівником (заступником) зміни до програми ревізії вже під час її проведення.

Як довго може проводитись ревізія на підприємстві?

Строки проведення ревізії визначаються посадовими особами ДКРС з урахуванням обсягу передбачених програмою ревізії питань та в межах визначеної її тривалості (30 робочих днів для планової та 15 — для позапланової). Цей строк може бути продовжений за рішенням керівника ДКРС.
Слід зазначити, що продовження проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на строк не більше 15 робочих днів для планової ревізії та 5 робочих днів для позапланової ревізії. У цьому разі ревізори зобов’язані пред’явити керівнику (чи його заступнику) направлення в якому зазначено про продовження строку проведення ревізії та копію відповідного рішення суду.
До участі в ревізії за письмовим зверненням керівника органу ДКРС також можуть залучатися спеціалісти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів, підприємств, установ та організацій.

Які документи необхідні пред’явити ревізору до початку проведення ревізії?

Для проведення ревізії на кожну посадову особу ДКРС та залученого спеціаліста оформлюється направлення в двох примірниках за встановленим зразком. Перед початком ревізії другий примірник цього направлення під розписку на примірнику органу ДКРС видається керівнику об’єкта контролю чи його заступнику. Направлення на ревізію є дійсним за умови наявності підпису керівника органу ДКРС, скріпленого печаткою цього органу.
У разі проведення позапланової виїзної ревізії за рішенням суду також надається і копія такого рішення. У копії рішення суду зазначаються підстави проведення такої ревізії, дата її початку та закінчення, а у разі проведення ревізії щодо суб’єктів господарської діяльності, не віднесених Законом про ДКРС до підконтрольних установ, — також номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу.
Ненадання цих документів посадовим особам підконтрольних установ та інших суб’єктів господарської діяльності або їх надання з порушенням вищезазначених вимог, є підставою для недопущення посадових осіб органу ДКРС до проведення ревізії.
Якщо керівник організації чи його заступник відмовляється від підпису на направленні та програмі, які залишаються у ревізорів, але не заперечує проти проведення ревізії, це зазначається у вступній частині акта ревізії.

Як організація буде знати, що її перевірятимуть?

Орган ДКРС, що має проводити планову виїзну ревізію, має повідомити організацію одним зі способів, визначених у пункті 39 Порядку № 550, про дату її початку та закінчення. Виходячи з цього, повідомлення має бути вручене:
а) особисто під розписку керівнику або головному бухгалтеру організації із зазначенням ними дати отримання на другому примірнику;
б) через канцелярію (діловодну службу) із позначкою на другому примірнику про дату реєстрації в журналі вхідної кореспонденції організації та підписом працівника канцелярії (загального відділу), який здійснив реєстрацію;
в) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням.
Планова виїзна ревізія розпочинається не раніше ніж через 10 календарних днів після надіслання об’єкту контролю повідомлення.
Про проведення позапланової виїзної ревізії та зустрічної звірки не повідомляється.

 

Що в першу чергу мають зробити ревізори прийшовши ревізій організацію?

Посадові особи ДКРС прибувши в організацію зобов’язані розписатися в журналі реєстрації перевірок (за його наявності). Факт ненадання об’єктом контролю такого журналу фіксується у вступній частині акта ревізії.

Які є способи проведення ревізії?

Порядком № 550 визначено два таких способи: документальна та фактична перевірка.

Документальна перевірка — контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною та фінансовою звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об’єкта контролю, пов’язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності.

Фактична перевірка — контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей (шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного виміру виконаних робіт), за правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат (шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів).

Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів.

Якщо підприємство веде облік лише в комп’ютері, як проводиться ревізія в цьому випадку?

У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи служби керівник організації повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання цих документів посадовим особам ДКРС забезпечується керівником чи його заступником.

Чи мають право ревізори проводити інвентаризацію?

Ні. Посадові особи ДКРС не вправі самостійно здійснювати інвентаризацію. Зазначене підтверджується і Інструкціями з проведення інвентаризацій № 69 та № 90.
Посадові особи ДКРС мають право вимагати від керівників об’єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки у своїй присутності та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт — також представників суб’єкта господарювання — виконавців робіт.
Якщо керівник організації відмовляється від проведення інвентаризації ревізори, відповідно до Закону про ДКРС, можуть повідомити правоохоронні органи або звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій.

Якщо керівник відмовився від проведення інвентаризації, які подальші дії ревізорів?

У цьому разі працівники ДКРС відповідно до Порядку № 1028 опечатують каси, касові приміщення, склади та архіви організації.
Опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів здійснюється у разі відмови керівника організації виконати письмову вимогу ревізора, провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків. У цьому разі посадова особа невідкладно складає акт про таку відмову та письмово інформує про це свого керівника (його заступника), який приймає рішення про необхідність звернення до суду для забезпечення проведення інвентаризації.
Опечатування здійснюється після направлення органом ДКРС звернення до суду з метою спонукання до проведення інвентаризації. Слід зазначити, що опечатувати вищевказані приміщення ревізори мають право на строк не більше 24 годин з моменту опечатування (п. 4 ст. 10 Закону про ДКРС).
Безпосереднє опечатування здійснюється посадовою особою органу ДКРС у присутності не менш як двох понятих та представника підконтрольної організації.

Хто може бути понятим при опечатуванні?

Під час опечатування як поняті запрошуються будь-які дієздатні особи, зокрема працівники підконтрольної організації, за винятком керівника (його заступника) або відповідальної за збереження особи (касири, завскладом, зав архівом тощо) і працівники органу ДКРС, які не беруть безпосередньої участі у проведенні ревізії.
При цьому, статус понятих — працівників органу ДКРС на сьогодні потребує уточнення, адже перебування на об’єкті цих працівників можливе лише за умови наявності в них направлення, в іншому випадку вони є сторонніми особами.
Так, в чинному законодавстві залучення понятих регламентовано статтею 127 КПКУ.
Понятих залучають при провадженні обшуку, виїмки, огляду, пред’явленні осіб і предметів для впізнання, відтворенні обстановки і обставин події, опису майна.
Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані в справі. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і досудового слідства.
Зазначена стаття регламентує залучення понятих при проведенні провадження у кримінальних справах і не впливає на діяльність органів ДКРС, проте основні принципи передбачені зазначеною статтею мають право на існування і в контрольно-ревізійній діяльності.

А як проводиться власне ревізія, наприклад якщо виявлено порушення, як це документується?

Документування результатів ревізії здійснюється відповідно до законодавства з питань державного фінансового контролю. При цьому в акті ревізії обов’язково відображаються встановлені факти порушень законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт нормативно-правового акта), розмір матеріальної шкоди (збитків), посадові (службові) особи, внаслідок дій або бездіяльності яких допущено порушення законодавства та завдано матеріальну шкоду (збитки).
Слід зазначити, що перелік і обсяг відомостей про результати ревізії на об’єкті контролю не підлягають розголошенню до їх повного документування в акті ревізії, крім випадків, передбачених законодавством.
У разі виявлення порушень законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції ДКРС, ревізори повинні вимагати від працівників організації, причетних до виявлених порушень, письмові пояснення. Якщо ці працівники відмовляються надавати письмові пояснення, цей факт фіксується в акті ревізії.
Пояснення оформляються на ім’я керівника органу ДКРС, який призначив ревізію, з обов’язковим зазначенням дати. Особам, від яких вимагаються пояснення, вручається під особистий підпис про отримання відповідний перелік питань.
Якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органів ДКРС (зокрема, з питань обігу готівки, валютних операцій, формування об’єкта та/або бази оподаткування, ціноутворення, управління державним майном, дотримання антимонопольного законодавства та інших), ревізори терміново письмово повідомляють про це керівника ДКРС (його заступника), які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти.
У разі коли під час проведення ревізії виявлено документи, які свідчать про порушення законодавства, і на об’єкті контролю не гарантується збереження та не виключена можливість їх підробки, посадові особи ДКРС можуть на підставі рішення суду вилучити на строк до закінчення ревізії оригінали таких документів, оформивши це вилучення відповідним актом із залишенням у справах об’єкта контролю копій вилучених документів та їх опису Сноска.
Таким чином, в акті фіксується інформація щодо діянь працівників організації наслідком яких стали збитки — основна умова щодо притягнення винних осіб до відповідальності. Отримавши акт ревізії представникам правоохоронних органів лишиться лише визначити статтю ККУ.
У разі неможливості визначення розміру матеріальної шкоди (збитків) орган ДКРС інформує відповідний правоохоронний орган для забезпечення організації проведення експертної оцінки цього розміру. В такому випадку експерт відстоює свою позицію в суді. Водночас суд може призначити додаткову або повторну експертизу, результати якої можуть бути діаметрально протилежними.

Чи може бути зупинена, вже розпочата, ревізія?

Так, планова виїзна ревізія може бути зупинена у разі потреби проведення значної кількості зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії у визначені Законом про ДКРС тривалості строки, а також за обґрунтованим зверненням об’єкта контролю і погодженням з керівником підрозділу ДКРС. При цьому ревізія має бути закінчена протягом 60 робочих днів. Рішення про зупинення та поновлення планової виїзної ревізії приймає керівник органу ДКРС за письмовим поданням ревізора, що проводить ревізію.

Чи потрібно у цьому разі інформувати організацію про зупинення ревізії?

Так. У разі зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні ДКРС надсилає організації та органу, який ініціював проведення ревізії, письмове повідомлення про дату зупинення ревізії. Поновлення проведення ревізії можливе одразу після повідомлення про це об’єкта контролю. Повідомлення здійснюється одним із способів, визначених у Порядку (аналогічно до направлення повідомлення про початок проведення ревізії).
Строк, на який зупинено ревізію, не включається до тривалості її проведення. В усіх випадках зупинення ревізії на строк понад 3 робочих дні складається акт із зазначенням фактів, виявлених на момент зупинення ревізії, який долучається до матеріалів ревізії. Акт підписується та вручається об’єкту контролю у тому ж порядку, що й акт ревізії.
Водночас законодавством не врегульовано: чи у разі поновлення ревізії має бути видано нове направлення чи продовжено направлена видане раніше.

Чи зупиняється проведення ревізії, якщо організація не веде бухгалтерського обліку чи керівник створює перешкоди при її проведенні?

Так, крім проведення зустрічних звірок, ревізію в організації може бути зупинено за наявності наступних фактів:

  • відсутність бухгалтерського обліку на об’єкті контролю;
  • недопущення посадових осіб служби до проведення ревізії;
  • ненадання необхідних для перевірки документів;
  • наявність інших об’єктивних і не залежних від ДКРС обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню ревізії.

У цьому разі ревізор складає акт і підписує із зазначенням таких фактів та вручає його керівнику організації у тому ж порядку, що й акт ревізії. За таких обставин ревізія не вважається проведеною, і ДКРС має право вдруге організувати та провести ревізію об’єкта контролю, зокрема в плановому порядку, протягом того ж календарного року.
На підставі акта про відсутність бухгалтерського обліку орган ДКРС пред’являє письмові вимоги організації щодо приведення обліку у відповідність із законодавством та інформує про це орган управління об’єкта контролю. Факт відсутності належного бухгалтерського обліку окремих операцій фіксується в акті ревізії.
Навіть при відсутності належного бухгалтерського обліку окремих операцій в організації ревізія проводиться з інших питань програми.
Керівник організації повинен забезпечити поновлення бухгалтерського обліку в строк не більш як два місяці з дати надіслання органом ДКРС відповідної вимоги. Посадовим особам служби забороняється брати участь у поновленні бухгалтерського обліку на об’єкті контролю.
Про факти недопущення посадових осіб служби до проведення ревізії, ненадання необхідних для перевірки документів та інші незалежні від ДКРС обставини, що перешкоджають проведенню ревізії, ДКРС письмово інформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.
Перешкоджання посадовим особам у проведенні ревізії є підставою для застосування до об’єкта контролю передбачених законодавством санкцій, і для притягнення його керівника до адміністративної відповідальності.

Яка процедура проведення зустрічної звірки?

Зустрічні звірки, які проводяться органами ДКРС, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні з метою документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з об’єктом контролю, з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку у суб’єктів господарювання, які мали правові відносини з контролю організацією, що перевіряється.
Так само, як і для проведення ревізії, для проведення зустрічної звірки ревізору видається направлення.
Зустрічна звірка проводиться шляхом документального і фактичного дослідження виду, обсягу операцій, проведених між суб’єктом господарювання та об’єктом контролю. За результатами такої звірки складається довідка, один примірник якої видається суб’єкту господарювання, що мав правові відносини з об’єктом контролю, у тому ж порядку, що й акт ревізії; а другий примірник долучається до матеріалів ревізії.
Керівники організації, у якій проводиться зустрічна звірка, забезпечують посадовим особам ДКРС місце для роботи, створюють умови для зберігання документів, дають можливість користування зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, а також надають інші послуги для виконання службових обов’язків.
Органи служби за письмовим зверненням мають право отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, що стосується діяльності та фінансового стану об’єкта контролю.
У разі недопущення посадової особи ДКРС до проведення зустрічної звірки складається акт за підписом посадових осіб служби, в якому фіксується такий факт, і терміново письмово інформуються правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.
Стосовно осіб підконтрольної організації, яка чинять перешкоди у проведенні зустрічної звірки і ревізії, вживають заходів для притягнення до адміністративної відповідальності.

Які санкції, застосовують органи ДКРС до порушників фінансової дисципліни?

Відповідно до Бюджетного кодексу органи ДКРС у разі встановлення бюджетного правопорушення, фактів неналежного ведення бухгалтерського обліку чи невиконання вимог нормативно-правових актів, які регламентують використання державних і комунальних ресурсів можуть застосовувати такі санкції:

  • зупинення операцій з бюджетними коштами;
  • призупинення бюджетних асигнувань;
  • вилучення сум коштів використаних не за цільовим призначенням до відповідного бюджету та/або зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів;
  • адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях.

Розмір штрафу в залежності від виду правопорушення та обставин його вчинення варіюється від восьми до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136–1700 грн.).

Як взаємодіють органи ДКРС з правоохоронними органами?

Спільним наказом від 19.10.2006 р. № 346/1025/685/53 ГоловКРУ України та МВС, СБУ, Генеральна прокуратура України з метою підвищення ефективності спільної роботи затвердили Порядок взаємодії їх органів який набув чинності з 05.11.2006 р.
Відповідно до цього Порядку органи ДКРС проводять планові та позапланові виїзні ревізії за зверненнями правоохоронних органів за місцезнаходженням об’єкта контролю відповідно до Закону про ДКРС та Порядку № 550. При цьому, ревізори, які проводять такі ревізії, виконують доручення й підпорядковуються не слідчому чи прокурору, а безпосередньо керівнику органу ДКРС.
При проведенні позапланової виїзної ревізії підприємства, яке не являється підконтрольним органам ДКРС за постановою слідчого про призначення ревізії або з інших установлених законом підстав, ревізори перевіряють лише питання використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, стан і достовірність бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Ревізії з інших питань, не передбачених законодавством, та з питань дотримання вимог законодавства, перевірку яких віднесено до компетенції інших органів державної влади органи ДКРС не проводять.

Тобто питання щодо ліцензування, сплати податків і зборів органи ДКРС перевіряти не можуть?

Так, водночас при призначенні ревізії керівнику об’єкта, що ревізується необхідно запросити на ознайомлення програму ревізії та пересвідчитись, що питання викладені в ній належать до компетенції ДКРС.
У разі виявлення в ході ревізії порушень, що стосуються:

  • порушень норм з регулювання обігу готівки;
  • порушень порядку ведення бухгалтерського обліку, які свідчать про можливе заниження об’єкта та/або бази оподаткування, а також ухилення від сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
  • проведення з порушенням законодавства операцій із заставленими активами органи ДКРС діють відповідно до Порядку взаємного інформування органів державної контрольно-ревізійної служби України та органів державної податкової служби України про факти фінансових порушень та вжиті заходи, затвердженому спільним наказом ГоловКРУ і ДПА від 22.12.2001 р. № 143/514.

Чи є особливості в проведенні ревізії за зверненням правоохоронних органів?

Так, позапланова виїзна ревізія за зверненням правоохоронних органів проводиться у разі надання ними органу ДКРС:

  • постанови про призначення ревізії та відповідного рішення суду, у якому зазначаються: підстави проведення ревізії, дата її початку та дата закінчення, номер, дата та підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу, — для ревізії у суб’єкта господарювання, який не віднесено Законом № 2939 до підконтрольних установ. Це є є дозволом для органу ДКРС на проведення ревізії;
  • постанови про призначення ревізії, винесеної після порушення кримінальної справи проти посадових (службових) осіб об’єкта контролю — підконтрольної установи. Якщо справу порушено не проти цих осіб, а за певним фактом, що стосується діяльності підконтрольної установи, до постанови додається дозвіл суду на проведення ревізії;
  • інформації про факти, що свідчать про порушення об’єктом контролю — підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, який надає органам ДКРС право на проведення ревізії, у якому зазначаються підстави проведення ревізії, дата її початку та дата закінчення.

Слід мати на увазі, що відповідно до статті 94 КПКУ приводом до порушення кримінальної справи є:

1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян;
2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним;
3) явка з повинною;
4) повідомлення, опубліковані в пресі;
5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Отже кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину?

Так. Для проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу складається програма ревізії на підставі питань, що містяться у відповідному зверненні, (постанові про призначення ревізії, рішенні суду). Так як і при проведенні планової ревізії керівництву підприємства, яке перевіряється надається програма ревізії та направлення.

Як проводити ревізію у випадку вилучення документів правоохоронними органами?

Як правило, органи ДКРС проводять ревізії за оригіналами документів об’єкта контролю або завіреними належним чином їх копіями за місцезнаходженням такої організації.
За вилученими правоохоронними органами документами можуть проводитись ревізії за таких умов:

  •  пред’явлення ревізором керівнику організації чи його заступнику під розписку направлення на ревізію та копії рішення суду про дозвіл на проведення позапланової ревізії;
  •  представлення правоохоронним органом до ревізії вилучених документів за місцезнаходженням організації.


У разі відсутності керівника організації чи його заступника та незабезпечення правоохоронним органом їх явки для ознайомлення під розписку з передбаченими Законом про ДКРС документами, відсутності вилучених документів у організації, ревізори не вправі приступати до проведення ревізії, а можуть бути залучені в установленому порядку до перевірки, що проводиться правоохоронним органом, лише як спеціалісти.

Чи мають право ревізори КРУ брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами?

Так, працівники органів ДКРС за зверненнями правоохоронних органів можуть брати участь у перевірках, що проводяться правоохоронними органами — як спеціалісти, на підставі листа відповідного органу ДКРС.
Права та обов’язки ревізорів, які залучається в якості спеціаліста для участі у проведенні слідчої дії, визначаються КПКУ.
В якості спеціалістів ревізори можуть бути залучені на строк до 10 робочих днів, але за письмовим зверненням правоохоронного органу цей строк може бути подовжено.
Принципи проведення перевірки таким спеціалістом схожі із основними принципами проведення інспектування.

Як оформляються в такому разі результати перевірки?

Результати участі спеціаліста у перевірці оформляються довідкою, яка складається на чистому аркуші та підписується спеціалістом із зазначенням посади та назви органу, у якому він працює. Довідка складається у двох примірниках, один з яких після підписання спеціалістом надсилається правоохоронному органу — ініціатору перевірки. Другий примірник довідки залишається у відповідному органі ДКРС. Про обов’язковість ознайомлення представників об’єкта на якому проведено цю перевірку із інформацією зафіксованою у довідці у Порядку не зазначено.
Також слід відмітити одну особливість. За матеріалами таких перевірок ревізори КРУ вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів не направляють, заходи щодо стягнення в судовому порядку коштів або припинення бюджетного фінансування і кредитування, не вживають, протоколи про адміністративне правопорушення не складають.

А чи може орган ДКРС відмовити правоохоронцям у виділенні спеціалістів?

Звернення правоохоронного органу щодо виділення працівника органу ДКРС в якості спеціаліста для участі у перевірці, що проводиться правоохоронним органом, повинно містити:

  • обґрунтування необхідності залучення спеціаліста;
  • дату, з якої необхідно буде залучити спеціаліста до проведення перевірки, та на який строк;
  • повну назву об’єкта контролю, його місцезнаходження, дані про організаційно-правову форму;
  • питання, на які спеціалістові необхідно буде надати відповідь.

Зазначене більше підходить під залучення експерта ніж спеціаліста.
Якщо будь-яка з цих умов не виконана орган ДКРС може відмовити у виділенні своїх ревізорів у якості спеціалістів.

НОРАТИВНА БАЗА

Закон про ДКРС  — Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII.
КПКУ  — Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р.
Порядок № 550  — Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ від 20.04.2006 р. № 550.

 Журнал «КОНТРОЛЬ» №1, 2008

_______________
* Більш детальніше про вилучення документів у статті «Рев ізія КРУ. Документи. Вилучення».

 

 
 
Copyright ©2008-2012 Straregies & Technologies